перекидатися жартами — to bandy jokes
перекидатися кількома словами — to exchange a few words
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
перекидатися — I а/ється, недок. Пас. до перекидати I. II а/юся, а/єшся, недок., переки/нутися, нуся, нешся, док. 1) через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що небудь. || з чого на що, на чому і без… … Український тлумачний словник
перекидатися — 1 дієслово недоконаного виду кидатися у кілька прийомів перекидатися 2 дієслово недоконаного виду переміщатися … Орфографічний словник української мови
борыкатисья — перекидатися … Лемківський Словничок
кыцкатися — перекидатися (лем сья кыцнув, як єм му гліпив) … Лемківський Словничок
перевертати (сья) — перекидатися (віз сья гет перевернув) … Лемківський Словничок
тлумитисья (твумитисья) — перекидатися, не лежати спокійно (та юш не твум тоту перину) … Лемківський Словничок
перестрибнути — 1) (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого подумки, розмові тощо), перескакувати, перескочити, перехоплюватися, перехопитися, перекидатися, перекинутися, переплигувати, переплигнути, перемахувати, перемахнути Пор.… … Словник синонімів української мови
перестрибувати — 1) (порушуючи послідовність, швидко переходити від одного до іншого подумки, розмові тощо), перескакувати, перескочити, перехоплюватися, перехопитися, перекидатися, перекинутися, переплигувати, переплигнути, перемахувати, перемахнути Пор.… … Словник синонімів української мови
перетворюватися — 1) = перетворитися (в / на кого що набирати нового вигляду, іншого характеру тощо), обертатися, обернутися (в / на кого що), перероджуватися, переродитися (в / на кого що), робитися (ким чим), перекидатися, перекинутися (в / на кого що);… … Словник синонімів української мови
валитися — валю/ся, ва/лишся, недок. 1) Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. || Падати вниз. || Розвалюватися, розпадатися. || Повільно руйнуватися. Валитися з ніг. 2) Те саме, що валити II. 3) Пас. до валити I 4) … Український тлумачний словник
вертун — I а/, ч. 1) Неспокійна, непосидюча, вертлява людина. 2) Голуб штучно виведеної породи, що може у польоті перекидатися через голову або крило. •• Сосно/вий верту/н хвороба молодих сосен, що проявляється у викривленні пагонів. II див. вертуни … Український тлумачний словник
